Анекдоти для дітей

Дитячі анекдоти – це щирі та добрі жарти. Вони настільки непередбачувані і вигадливі, що батьки ледь встигають запам’ятовувати їхні витвори. Найчастіше анекдоти про дітей грунтуються на реальних подіях, ситуаціях взятих із життя, але іноді діти самі стають авторами анекдотів.

Як тільки наші малюки починають розмовляти, тут же знаходиться привід для сміху, як тільки вони не перекручують слова. Мама з татом тільки і тішаться над новими філологічними сюрпризами свого дитяти.

Через декілька років дитина йде до садочку. Там вони вже починають спілкуватися одне з одним, в них зявляються друзі з якими вони багато сміються, жартують і вигадують різні смішні історії. Потім ці історії вони розповідають батькам вдома і вони теж додаються до сімейного архіву жартів любого малятка.

Провівши декілька років у дитячому садочку, дитина переходить до школи. Дехто з друзів переходить разом з нею, але з’являється велика кількість нових діток – однокласників і дорослих – вчителів. Левова частка анекдотів про школу беруть основу з подій, що розвиваються першого вересня. Цей день завжди особливий для кожного школяра, але мами першачків це особлива категорія. Їхні переживання і хитрощі, використані для переконання дитини у тому, що “школа – це  добре”, стають об’єктами анекдотів про школу. Часто смішні ситуації виникають між учнями та вчителями. Деякі вчителі фанатично відносяться до своєї професії, проявляючи це як в школі, так і в повсякденному житті, що теж іноді викликає сміх і формує анекдоти про вчителів.

Мама, принеси води!

– Мама, будь ласка, принеси води! – Встань і візьми! – Мама, принеси води! – Будеш нити – візьму ремінь! – Підеш за ременем – водички прихопи!

Мама, принеси води!

– Мама, будь ласка, принеси води! – Встань і візьми! – Мама, принеси води! – Будеш нити – візьму ремінь! – Підеш за ременем – водички прихопи!

Місяці року

— Донечко, давай покажемо, як ми вивчили місяці року. Ну ж: сі… — Чень! — Лю… — Тий! — Ну а далі спробуй сама! — Зень, тень, вень, вень, пень, пень, сень, тень, пад, день!

Сидять у барі японець і українець

Класний керівник: – Ну, як ви трудилися вдома? Вовочка: – Вдома я трудився над тарілкою з пиріжками, а потім над компотом.

Партизан

— Як тебе звати, хлопчику? — А так, як мого тата. — А тата твого ж як? — А так, як мене. — Ну, то скажи, як тебе кличуть, коли час їсти? — О, мене їсти кликати не треба, я… Continue Reading →

Точка сили

— На твій день народження будемо тягти тебе за вуха, щоби підросла. — Потягніть краще за цицьки.

Точка сили

— На твій день народження будемо тягти тебе за вуха, щоби підросла. — Потягніть краще за цицьки.

Точно

Учителька: — Вовочко, скажи мені мерщій, скільки буде 5 + 8. — 23. — Ну як тобі не соромно бути таким безклепким! 5 + 8 буде 13, а не 23. — То ви ж казали відповісти швидко, а не правильно.

Всі ці зірки для тебе

“Всі ці зірки для тебе” – сказав хлопчик і з всієї сили ударив дівчинку металевим тазіком по голові.

Полоскання рота

– Вовочка, ти пляшку з засобам для полоскання рота не бачив? – Так я її викинув. – Навіщо? Вона ще майже повна була! – Ну, я дивлюся, ти спробувала засіб – виплюнула, тато спробував – виплюнув. Ось я і подумав,… Continue Reading →

Побачити чи почути

— Мамо, сьогодні всі учні були в захопленні від того, як я плаваю! — А хіба вони бачили, як ти плаваєш? — Ні, вони слухали, як я їм про це розповідав.

Побачити чи почути

— Мамо, сьогодні всі учні були в захопленні від того, як я плаваю! — А хіба вони бачили, як ти плаваєш? — Ні, вони слухали, як я їм про це розповідав.

Тату, тату, мене учитель у школі

— Тату, тату, мене учитель у школі навчив до п’яти рахувати. — Ану, покажи! — Один, два, три, невже це так важко, баране, — б’є себе по голові, — чотири, п’ять!

© 2020 Кумові анекдоти

Кращі приколиВгору ↑