Анекдоти про професії

Це питання нам всім задають в першому класі і часу подумати є аж до випускного: “Ким ти хочеш стати?”. Спеціальностей існує багато і всі вони потрібні. Хтось вчиться багато і довго, інший вже за рік отримує диплом спеціаліста, а декому можна взагалі не вивчитися, аби мати роботу, яка буде йому до душі.

Найчастіше жартують медики і про медицину. Можливо, це пов’язано з тим, що без почуття гумору працювати в цій сфері дуже складно. Серед працівників лікарень популярний чорний гумор. Вони не бояться жартувати про патологоанатомів, смерть та надзвичайний рівень самоконтролю 9який пацієнти часто сприймають як байдужість). Комічні епізоди виникають і з пацієнтами. Методи самолікуваня, які люди використовують, бувають настільки абсурдними, що нічого окрім сміху в медиків не викликають. А ще анекдоти про медиків мають профілактичну мету, коли люди застерігають одне одного “щоб не було так, як в тому анекдоті”.

Вчителі – це ті люди, які дають нам знання. Вони бувають суворими, добрими, педантичними або забуваками, та почуття гумору є у кожного. Святкувння 1 квітня найбурхливвіше проходить за шкльних часів: вчителі розігрують учнів і навпаки. Але бувають у буденності навчального процесу такі моменти, коли вчителі занадто захоплюються втовкмачуванням дітям нових незрозумілих тем, що доходить до смішного. Так і з’являються анекдоти про вчителів, завзятих, відданих своїй справі, які в своєму пориві забувають про реалії. Іншиа причина жартів про вчителів –  різниця у віці і, внаслідок цього, у вихованні. Різні покоління мають різні потреби і по різному сприймають світ, те що для дітей просто як 2*2, для вчителя буває абсолютно незрозумілим. Народжуються глузливі дитячі анекдоти про вчителів.

Закінчується школа і починається студентство. Веселі, безтурботні часи, які згадуються на протязі подальшого дорослого життя. Вже не діти, але ще не зовсім дорослі. Скільки всього цікавого відбувається в цей період. Приводів для анекдотів про студентів маємо безліч і кожен зможе в них пізнати себе, а дехто навіть прейняти досвіду, бо здбільшого вони грунтуються на реальних подіях. Недоспані ночі – три місяці ми гуляємо, а в ніч перед сессією читаємо коспекти і п’ять підручників одночасно. Посиденьки на кухні або танці по клубах – обов’язково доранку. Потім на парах це вилазить боком, але воно того варте. Здача екзаменів, окрема історія. Викладачі чого тільке не наслухалися і не надивилися.  Студенти жартують з викладачів та одне з одного, викладачі зі сміхом переказують веселі і казусні приколи на парах. Студентські анекдоти існуватимуть вічно і щороку їх коллекція буде поповнюватися.