Ніч. Тато з мамою полягали спати і тато починає клеїтись до мами. Мама каже:

– Зачекай, ще Петрик не заснув.

– Та заснув він вже давно.

– Та не спить кажу тобі.

– Зараз перевіримо. Дивися! Петрик! Петрик! Петрик, принеси мені води!

У відповідь тиша.

– Бач спить вже давно.

І давай вони куролесити, розійшлись не на жарт. і тут хвилин через сорок голос Петрика із темноти:

– І довго я тут з цією кружкою, як мудак, буду стояти?