Якось друг таксист попросив його підмінити на одну ніч. Ось, везу двох симпатичних дівчаток, років по 20. Одна говорить:

– Ви, зупиніться тут, ми вийдемо на пару хвилин і повернемось.

Вони вийшли, і я як не перданув зі всієї сили, так, що аж вібрація по сидіннях пішла. Через 5 хвилин вертається одна дівчинка, я питаю:

– А де друга?

Тут голос ззаду:

– А, я, нікуди й не виходила…

І тут я зрозумів, що таксувати – не моє.