Іде корова лісом, бачить — на галявині Червона Шапочка. Чи спить, чи знепритомніла… Корова думає: “Напою її молочком, може й оклигає”. Підходить, стає над Шапинкою й, відповідно, дійниці їй у рота сує. Червона Шапочка починає крутитися, і так мляво, не розплющуючи очей:
– Хло-о-опчики… Тільки не всі зразу…