На похоронах чоловіка чарівна молода вдова безпорадна. Її все підтримує під руку молодий чоловік — дальній родич покійного. Ближче до ночі вони опиняються в одному ліжку, але вдова ніяково опирається:
— Ну як же, адже траур?
— А ми будемо повільно й жалібно!